dr. Ferkó Okszana CSc

Ferkó Okszana 1973. október 28-án született az ungvári járási Nagygejőc községben, Kárpátalján. Iskolai tanulmányait a helyi magyar tannyelvű általános iskolában (1979–1984) és a Kereknyei Középiskolában (1984–1990) végezte, ahol 1990-ben érettségizett ezüstéremmel. Ugyanebben az évben felvételt nyert az Ungvári Állami Egyetem Történettudományi Karára, ahol 1995-ben szerzett történelem szakos diplomát. Ezt követően beiratkozott ugyanezen kar aspirantúrájára. Már diákévei óta érdekelték a kárpátaljai magyar történetírás problémái, különös tekintettel Lehoczky Tivadar, Mészáros Károly és Hodinka Antal hagyatékára. Dmitro Danyiljuk professzor tudományos vezetésével írta meg „Kárpátalja története a XIX–XX. század eleji regionális magyar történetírásban” című kandidátusi értekezését, amelyet 2005-ben védett meg az Ukrán Nemzeti Tudományos Akadémia Ukrajna Története Intézetének tanácsa előtt (oklevelének száma: DK 028317).

Tanári pályafutását 1999 októberében kezdte, amikor az Ungvári Egyetem Ukrajna Történelem Tanszékének oktatója lett. 2005-től részmunkaidőben egyetemi docensként dolgozott az Ungvári Nemzeti Egyetem Történettudományi Karának Magyar Történelem és Európai Integráció Tanszékén. 2012-ben itt nyerte el a docensi tudományos címet (031765. sz. oklevél).

Ma a Történelem és Nemzetközi Kapcsolatok Kara Régészeti, Néprajzi és Kultúratudományi Tanszékének egyetemi docense, illetve részmunkaidős egyetemi docensként az UNE UMOTI Magyar Történelem és Európai Integráció Tanszék munkatársa. Az Ungvári Nemzeti Egyetem Magyar Történelemtudományi és Ukrán-Magyar Kapcsolatok Központjának koordinátora, az Ukrajnai Magyarságtudományi Központ tudományos folyóiratának ügyvezető titkára.

2017–2019 között az Ungvári Nemzeti Egyetem Ukrajna Történelem Tanszéke doktori képzésének hallgatója. Jelenleg doktori disszertációját írja, amelynek témája: „Konfesszionális kapcsolatok Északkelet-Magyarország vármegyéiben a XVI. közepén – XVII. század végén: konfliktusok és interakciók.”

Aktív kutatói munkát folytat. Az MTA külső köztestületi tagja, résztvevője az MTA Domus Hungarica tudományos programjainak (2018 októbere – 2019 márciusa, illetve 2019 decembere – 2020 júniusa).

66 tudományos és tudományos-ismeretterjesztő munka szerzője, ebből 52 publikációja tudományos szakfolyóiratokban látott napvilágot. A 2014-2021 közötti időszakban 12 tudományos és tudományos-módszertani konferencián vett részt.

PUBLIKÁCIÓK

1. Monográfiák

1. Nagygejőc. Egy ungvidéki község története a kezdetektől a szovjet megszállásig. Ungvár: TIMPANI, 2017. 137 p

2. Kalászatok Kárpátalja múltjából: legendák, életrajzok, forráskivonatok vidékünk történetéből. Ungvár: RIK-U Kiadó, 2017. 189 p. (у співавторстві з Paládi Renáta, Sterr Diana, Szkiba Ivanna, Veres Szabolcs).

3. Az arisztokrácia és köznemesség felekezetváltásainak történelmi háttere (XVI. század közepe – XVII. század). Vallási-etnikai konverziók Észak-Kelet Magyarország határvidékének multikulturális közegében (a XVI. század közepe – XX. század eleje) / Етно-релігійні конверсії у мультикультурному середовищі Північно-Східного пограниччя Угорщини (середина XVI – початок ХХ ст.). Колективна монографія. Ужгород, Поліграфцентр «Ліра», 2020. 160 с. (у співавторстві з В. Фенич, Д. Штерр).

4. Рід Друґетів у добу Реформації–Контрреформації // Доба Друґетів. Нотатки до політичної, соціокультурної та духовної історії Закарпаття Середньовіччя та раннього нового часу: колект.монографія / З.Борбель, В.Женюч, М.Жиленко, С.Ленчіш, І.Міськов, І.Прохненко, О.Ферков, К.-Ш. Ферков; упоряд. О.Ферков; ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Факультет історії та міжнародних відносин. Ужгород : Вид-во «РІК-У », 2021. – С.130-165.

5. A mai Kárpátalja területén egykor működő középkori pálos kolostorok lokalizálásának kérdéséhez (írott források és helynevek alapján). LIMES: A II. RÁKÓCZI FERENC KÁRPÁTALJAI MAGYAR FŐISKOLA TUDOMÁNYOS ÉVKÖNYVE (2411-4081 ): 2 pp 81-99 (2020)

6. Угорська шляхта північно-східних комітатів на роздоріжжі релігійної конверсії ранньомодерної доби). Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія / [від. ред. І. Патер; упоряд.: О. Муравський, М. Романюк]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. С. 80-90.

2. Статті у фахових виданнях

  1. Особливості процесу конфесіоналізації в Північно-Східній Угорщині в ранньомодерну добу (XVI – XVIII ст.). Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного Центру імені архімандрита Василія (Проніна). № 5. Ужгород: Карпати, 2018. С.353-362.

  2. Господарське освоєння Ужанщини у добу Друґетів. / Ферков О. В., Белей Н. А. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2018. Вип. 1 (38). – С. 84-91.

  3. Радянізація Закарпаття в історичній пам’яті сучасного населення краю. Ужгород, 2018. – 40 с. (у співавторстві з Штерр Д., Ферков К-Ш.).

  4. Роль шляхти Північно–Східної Угорщини в утвердженні протестантизму. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. №139 (4). 2018. С.72-76.

  5. Історія кохання Ілони Зріні та Імре Текелі: правда та вимисли. Українська гунґаристика. Наукове періодичне видання. Вип.1. Ужгород, 2019. С. 33-44.

  6. Місіонерська діяльність ордену єзуїтів (Товариство Ісуса) у володіннях окатоличених аристократів Північно-Східної Угорщини у XVIІ ст. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», № 1 (40) (2019) С.173-185.

  7. Писемні джерела дослідження діяльності католицьких релігійних орденів на теренах Північно-Східної Угорщини у Середньовіччі та ранньому новому часі. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», № 2 (41) (2019), 64-72.

  8. Успіхи та невдачі діяльності католицьких місіонерів у середовищі православного населення північно-Східної Угорщини у XVIІ ст. Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного Центру імені архімандрита Василія (Проніна). № 6. Ужгород: Карпати, 2019. С.626-645.

  9. Renovatio mentalis чи зміна конфесійної ідентичності у північно-східній Угорщині в період Реформації–Контрреформації: огляд угорськомовної історіографії. Наукові записки Ужгородського університету. Серія: Історично-релігійні студії. Випуск 6. Ужгород, 2019. С.101-120.

  10. Гуменянсько-ужгородський єзуїтський колегіум: від заснування до ліквідації Товарситва Ісуса (1613–1773). Natio erudita: Školstvo v konfesionálnom prostredí na Slovensku v minulosti. Orientalia et Occidentalia. Vol. 24. Kosice: Dobrá kniha, 2019. С. 121-139.

  11. Історія середньовічного монастиря ордену св. Домініка в Берегові: сучасні проблеми та перспективи дослідження. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», № 1 (42) (2020), С.127-136. У співавторстві В.Мойжес. (80%)

  12. Монастирі ордену братів менших (францисканців) в комітатах Береґ та Уґоча в Середньовіччі та ранньому новому часі. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», № 1 (44) (2021), С.80–89.

  13. Шляхетський рід Друґетів та поширення протестантизму в комітатах Північно-Східної Угорщини. Наукові записки Ужгородського університету. Серія: Історично-релігійні студії. Випуск 7. Ужгород, 2021. С.11–36.

  14. Друґетів у добу Реформації–Контрреформації. Доба Друґетів. Нотатки до політичної, соціокультурної та духовної історії Закарпаття Середньовіччя та раннього нового часу : колект.монографія / З.Борбель, В.Женюч, М.Жиленко, С.Ленчіш, І.Міськов, І.Прохненко, О.Ферков, К.-Ш. Ферков; упоряд. О.Ферков; ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Факультет історії та міжнародних відносин. Ужгород: Вид-во «РІК-У », 2021. – С.130-165.

3. Konferencia-részvételek

Nemzetközi:

  1. Єзуїтський колегіум в Гуменному, 1613–1640 рр. // Міжнародна наукова конференція «400 років католицької освіти на теренах Мукачівської єпархії. 270 років від початку діяльності Богословської школи єпископа Мануїла Ольшавського (1744–2014)», Ужгород, 28 лютого – 2 березня 2014 р.

  2. Окатоличення Дьордя ІІІ Друґета Гуменянського як приклад релігійних конверсій дворянства Верхньої Угорщини. // Міжнародна наукова конференція «Витоки Ужгородської унії, канонічне становлення Мукачівської єпархії та історична доля Греко-Католицьких Церков ужгородської унійної традиції (до 370-ї річниці Ужгородської церковної унії)», 22 квітня 2016 р. м. Ужгород.

  3. «Марамороські дипломи…» Яноша Мігалі як джерело дослідження земельно-майнових відносин Мараморощини доби Анжу та Люксембургів. // Міжнародна наукова конференція «Relatii romano–ucrainene. Istorie si contemporaneitate. Румунсько-українські відносини. Історія і сучасність», Сату Маре, 25-26 лютого 2016 р.

  4. Особливості процесу конфесіоналізації в Північно-Східній Угорщині в ранньомодерну добу (XVI – XVIII ст.). // Міжнародна наукова конференція «Життя та благословенні труди преподобного Олексія (Кабалюка)», до 140-річчя від дня народження та 70-річчя від дня смерті православного святого Закарпаття, м.Мукачево 5 жовтня 2017 р.

  5. Роль шляхти Північно–Східної Угорщини в утвердженні протестантизму. // Міжнародна науково-практична конференція «Доба Реформації: держава, суспільство, культура», 12-13 жовтня 2017 р. м. Київ.

  6. Місіонерська діяльність католицьких релігійних орденів на теренах Північно-Східної Угорщини у ранньомодерну добу. // Міжнародна наукова конференція «Сміх, свято і культура середньовічної та ранньомодерної Європи (до 450-тої річниці смерті Пітера Брейгеля Старшого)», м.Київ, КНУ, 29 березня 2019 р.

  7. Релігійні конверсії середовищі шляхти північно-східних окраїн Угорського королівства у середині XVI–XVII ст. // Міжнародна конференція «Ідентичності в умовах пограниччя», Ужгород, 27-28 січня 2021 р.

  8. Проблеми дослідження історії середньовічних католицьких монастирів Закарпаття. // Міжнародна наукова онлайн-конфернція «Актуальні проблеми історії та міжнародних відносин», на пошану відомого українського історика, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії наук України, почесного доктора Ужгородського національного університету Степана Васильовича Віднянського. Ужгород – Кам’янець-Подільський – Київ, 23 квітня 2021 р.

Összukrajnai, regionális:

  1. Vallás-felekezeti kérdések Lehoczky Tivadar tudományos hagyatékában. // Lehoczky Tivadar – Bereg vármegye polihisztora. Emlékkonferencia Lehoczky Tivadar halálának 100. évfordulójára. 2015. November 6. II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola. Beregszász.

  2. «Стан та перспективи вивчення історії місій і колегіумів Товариства Ісуса (єзуїтів) Верхньої Угорщини XVII–XVIII ст.» // Науковий семінар «Стан і перспективи еклезіологічних», м. Ужгород, Науково-дослідний центр історично-релігійних студій «Логос» історичного факультету ДВНЗ «УжНУ», 27 січня 2016 року.

  3. «Renovatio mentalis» чи зміна конфесійної ідентичності у Північно-Східній Угорщині в період Реформації-Контрреформації: огляд історіографії. // Науковий семінар «Renovatio mentalis чи зміна конфесійної ідентичності у Північно-Східній Угорщині в період Реформації-контрреформації», 2 листопада 2017 р., м. Ужгород, ФІМВ.

  4. «Гуменянсько-унгварський єзуїтський колегіум, як приклад гуманістичного шкільництва в освітньому просторі Північно-Східної Угорщини ХVІІ – ХVІІІ ст.» // Науковий круглий стіл «Історія Ужгородської греко-католицької духовної семінарії та розвиток богословської освіти на Закарпатті», м. Ужгород, Закарпатський краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, 6 грудня 2018 р. Тема доповіді:

  5. Католицькі релігійні ордени на землях північно-східних комітатів середньовічної Угорщини: міфи та реальність. // Наукова конференція «Історія без міфів: Середньовіччя та Ренесанс», м.Київ, 17 травня 2019 р.

4. Egyéb tanulmányok

1. Ужгород протестантський. Екскурсії Ужгородом: навчальний посібник з історичного екскурсознавства / За редакцією Р.Офіцинського. Ужгород, 2017. С. 286-292.

2. Радянізація Закарпаття в історичній пам’яті сучасного населення краю. Ужгород, 2018. – 40 с. (у співавторстві з Штерр Д., Ферков К-Ш.).