“Поважай минуле, щоб зрозуміти сьогодення, щоб працювати над майбутнім.”
Іштван Сечені
15 березня студентське самоврядування Українсько-угорського навчально-наукового інституту Ужгородського національного університету вшанувало події революції та визвольної війни 1848-49 років у бібліотеці імені Міклоша Берчені.
У лютому 1848 року у Парижі розпочалася революція. Французький народ вигнав короля Луї-Філіппа I та оголосив республіку. Ця подія викликала напруженість по всій Європі, і Угорщина не була винятком. 15 березня 1848 року завдяки новинам про Віденську революцію в Будапешті вибухнула революція. Народилося сучасна парламентська Угорщина з гаслами “свобода, рівність братство”. Ці події стали важливими в історії Угорщини, де головною метою молодих бунтівників – Шандора Петефі, Йокаї Мора, Вашварі Пала, Іриньї Йожефа тощо – було знищення габсбурзького панування та досягнення незалежності.
На зборах угорського парламенту висловили основні вимоги угорців, мобілізували студентську молодь, зачитали 12 пунктів, які пізніше були надруковані разом з Національною піснею у Landerer та Heckenast друкарнях без цензурного дозволу.
Йокаї Мор так звернувся до молоді Пешта: “Нехай буде мир, свобода і згода!”
Під час вшанування відзначено єдиний бій 1848-49 років у визвольній війні на Закарпатті, який відбувся у Підгорянах. На сьогодні Підгоряни і Мукачево об’єдналися. У квітні 1849 року ворожі війська пройшли через Верецький перевал до Мукачева. Австрійці прибули в Підгоряни 22 квітня, але артилеристи на горі відкрили вогонь лише тоді, коли вони знаходилися у дальності стрільби. Хоча бій і не вважається одним із найбільших боротьбі 1848-49 років, але закарпатці все одно пишаються цією подією.
Згідно з традицією, ввечері на початку революції та визвольної війни 1848–49 років Шандор Петефі і Йокаї Мор отримали перші кокарди від Юлії Сендреї та Рози Лаборфалві. Їх носили на грудях, зі сторони серця. З тих пір особливо 15 березня, у день вшанування визвольної війни та революції, ми носимо кокарду, яка з часом стала символом національної ідентичності та виражає повагу до попередників і їхньої боротьби.
У 1928 році 15 березня офіційно став днем національного вшанування.
Кочов Вікторія