1939 року перед виборами до Карпатського Сейму була створена партія «Українське національне об’єднання». На чолі цієї партії був Августин Волошин. По всьому Закарпаттю велася пропаганда, щоб жителі Закарпаття голосували саме за цю партію і ніяку іншу. Українське національне об’єднання – це партія, яка за сфальсифікованими виборами з результатом у 92,4% пройшла до Сейму.
13-14 березня 1939 року загони армії Чехословаччини завдали поразки січовикам, в результаті чого загинуло 102 січовики. 14 березня 1939 року сорокатисячне угрупування угорських військ ударилося на Закарпаття. З кожним днем ситуація ставала все дедалі страшнішою. Німеччина разом з Угорщиною та Польщею розділили Чехословаччину. На наступний день, тобто 15 березня 1939 року Карпатська Україна проголосила незалежність. Столицею стало місто Хуст.
Як уже говорилося, на чолі держави був видатний громадський діяч – Августин Волошин. На першій же сесії Сейм ухвалив конституційний закон №1, що містив вісім статей, у них проголошувалися і визначалися, відповідно:
-
- Незалежність держави.
- Назва держави.
- Форма правління — республіка на чолі з президентом, обраним сеймом.
- Статус української мови як державної.
- Барви державного прапора — синя (горішня) і жовта (долішня).
- Державний герб — колишній герб, доповнений двома новими елементами, а саме тризубом і хрестом — «ведмідь у лівім червонім півполі і чотири сині та три жовті смуги у правому півполі і тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі» (ця стаття передбачала також ухвалення окремого закону про державний герб).
- Державним гімном — «Ще не вмерла Україна» (без вказівки на авторів слів і мелодії).
- Що закон набуває чинності з моменту його ухвалення.
На фронті ситуація була важкою. Опір угорському 40-тисячному корпусу, який вдерся на Карпатську Україну без оголошення війни, чинили лише 1,5-2 тисячі «січовиків», які зуміли добути зброю.
Бої почалися після військового вторгнення – 14 березня. Вирішальною стала битва на Красному полі під Хустом, що відбулося 15 березня 1939 року. 16 березня угорці захопили Хуст – столицю новоутвореної держави.
Уряд Карпатської України просив взяти Німеччину її під свій протекторат, але відповідь Німеччини була така: «зупинити супротив угорській армії». Було доволі багато загиблих серед січовиків.
18 березня угорці офіційно оголосили, що захопили територію Карпатської України і в цей же день після тяжких боїв автономна республіка перестала існувати. Уряд втік до Румунії. Реально бої з окремими групами «січовиків» тривали до 21-22 березня, після чого встановився окупаційний військовий режим, почалися репресії проти захисників Карпатської України. Після Другої світової війни більшість території Карпатської України ввійшла до складу СРСР та стала Закарпатською областю.
Відзначення 85 річниці Карпатської України свідчить про те, що наша держава високо цінує цю подію, яка свого часу стала прологом до нової доби в історії Закарпаття, коли наш край возз’єднався з Україною в єдиній Соборній державі. Сьогодні незалежна Україна вшановує провідників Карпатської України. Зокрема, в Ужгороді встановлено пам’ятник президентові Августину Волошину; встановили пам’ятний знак на Красному Полі, де відбулась битва січовиків з угорськими гонведами. Іменами діячів Карпатської України названо вулиці і площі, школи й інститути. Пам’ятник героям, які воювали за Карпатську Україну був встановлений Закарпатською обласною державною адміністрацією у 2009 році.
Балла Алекса