„Просто тримати перо нерухомо,
і зачекати, поки від власної ваги капне
вірш з нього.
І земля його вбере.”Ронай Дьордь
21 березня ми відзначаємо Всесвітній день поезії, який раніше відзначався 15 жовтня, в день народження римського епічного поета Вергілія. 18 листопада 1999 року за пропозицією Найми Табет, генерального секретаря Марокканського національного комітету з питань освіти, культури і науки, ЮНЕСКО встановила 21 березня днем підтримки мовного різноманіття та сприяння збереженню мов, що перебувають під загрозою зникнення, за допомогою поезії.
Поезія – чудовий жанр, у якому розкриваються найглибші пласти людських почуттів. Від первісних часів люди по-різному висловлювалися у віршах і поемах. Найдавніші поетичні записи включають шумерський епос про Гільгамеша (бл. 2500 р. до н. е.), стародавню Рігведу, частини Біблії та твори Гомера, «Іліаду» та «Одіссею».
Поезія відігравала важливу роль у всіх суспільствах, оскільки допомагала людям висловлювати свої думки та переживання. Поезія – це не лише художнє вираження, але й засіб навчання, який виходить за межі стін шкільний класу. Це створює можливість безпосередньо застосувати отримані знання та перенести їх у наше світогляд.
Один із видатних представників англійського романтизму Персі Біші Шеллі зауважив: „Поезія – це запис найкращих і найщасливіших моментів найщасливіших і найкращих умів”.
У Всесвітній день поезії потрібно знайти час, щоб оцінити та відзначити силу та глибину поезії!
Кочов Вікторія