9 березня в Україні святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка — видатного українського поета, художника та пророка національного відродження в Україні. 2024 року ми відзначаємо 210-ту річницю від цієї події. Мабуть, найвідоміший представник нової української літератури ХІХ століття. Загальновідомо, що він геніальний поет. Рівень його поезії настільки орієнтував читачів того часу, що всі визнавали його авторитет.
Він акцентував увагу на фольклорі, поетичні засоби черпав з народного мовлення. Це були перші важливі кроки в розвитку української літературної традиції. Варто зауважити, що ще за життя, а особливо у післяшевченківську епоху зародився потужний культ Шевченка як геніального поета та борця за Україну. Його життєва та творча подорож служить невичерпним джерелом натхнення для патріотів, які підтримують боротьбу за правду, свободу і майбутнє нашої держави. Сам Шевченко і його пошанування стало однією з основ творення української ідентичності в ХІХ та ХХ століттях.
Літературна спадщина Шевченка, центральне місце в якій займає поезія, зокрема збірка «Кобзар», вважається основою сучасної української літератури і значною мірою української літературної мови. Про все більшу світову славу великого Кобзаря свідчать пам’ятники, встановлені в різних містах світу: у Канаді (Палермо), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо. Прочитання «Кобзаря» стало вважливим елементом залученості інтелігенції Галичини до загальноукраїнського руху. Багато в цьому напрямку зробив інший поет української літератури Іван Франко, який писав про Шевченка так: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим». Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята ненавистю до ворогів і гнобителів народу.
Творчість нашого прозаїка визначила поступ української літератури на цілі десятиліття. Вона вписала наше письменство в коло найрозвиненіших літератур світу. Шведський історик, перекладач, славіст Альфред Єнсен сказав про українського генія так: «Тарас Шевченко був не лише національним поетом, а й універсальним духом, світочем людства…». Ця думка народжена внаслідок його знання життя і творчості Т. Шевченка, адже А. Єнсен перекладав твори Тараса Шевченка, написав про нього книгу, видану німецькою мовою у Відні («Тарас Шевченко. Життя українського поета», 1916).
Поезію Тараса Шевченка знають усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх людей світу.
Вже 163 роки як перестало битися благородне серце Тараса Григоровича Шевченка. Образ великого Кобзаря — безсмертний як і могутня сила його таланту, глибина його думки, ніжність його лірики, пісенність його віршів, самовідданість та любов до Батьківщини, до свого народу.
«Книга рекордів України» зафіксувала, що у світі встановлено 1167 пам’ятників Тарасу Шевченку. З них 99 — у 44 іноземних країнах і 1068 – в Україні. «Ми хотіли зробити Тараса Григоровича Шевченка світовим рекордсменом і підкреслити, що Україна – там, де ми живемо, розмовляємо нашою мовою, пам’ятаємо нашу історію і сповідуємо наші цінності.
Україна там, де Шевченко. У наших серцях, у пам’ятниках, як символ боротьби за волю, права та свободи», — наголосив Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на церемонії вручення світового рекорду.
Балла Алекса, Студентська редакція