Студенти Українсько-угорського навчально-наукового інституту брали участь у конференції«Україна-НАТО: спільні безпекові виклики”

5 квітня 2024 року в Ректораті Ужгородського національного університету була організована Міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів: «Україна-НАТО: спільні безпекові виклики (до 75-ї річниці підписання Північноатлантичного договору)». Студенти з багатьох міст України (Ужгород, Запоріжжя, Київ, Львів, Івано-Франківськ, Острог, Дніпро) брали участь в науковій конференції.

Крім цього, була можливість підключитися в онлайн форматі: деякі студенти доповідали з Мексики, Румунії та Польщі. До того ж 6 студентів Українсько-угорського навчально-наукового інституту були активними учасниками конференції.

У часники були поділені та такі секції:
Секція 1 – Історія створення та розвитку Організації Північноатлантичного договору;
Секція 2 – Шлях до євроатлантичної інтеграції України;
Секція 3 – Безпекові виклики сьогодення;
Секція 4 – Актуальні питання історії міжнародних відносин.

Студенти УУННІ належали до наступних секцій: Алекса Балла, Корнел Балог та Доріна Варга – секція 1; Сабріна Дідик – секція 3; Вікторія Кочов і Ліліана Сакач – секція 4.

Алекса Балла – студентка 2 курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» підготувала доповідь на тему: «Ядерна політика НАТО в контексті глобальних викликів».


Алекса зазначила, що головною метою Північноатлантичного альянсу є захист свободи і безпеки всіх її членів політичними та військовими засобами. Здійснюючи заходи політики ядерного стримування, союзники по НАТО демонструють сталу і послідовну підтримку міжнародним зусиллям із контролю над озброєнням, обмеження ядерних озброєнь та ядерного нерозповсюдження.
Блок НАТО має ядерні сили у розпорядженні трьох країн-членів – США, Великої Британії і Франції. «Мета ядерної зброї, якою володіє НАТО, не спровокувати конфлікт, а зберегти мир, стримати агресію та запобігти насильству. Альянс прагне світу без ядерної зброї, але на сьогодні для цього ще не склалися умови. Світ, в якому інші матимуть ядерну зброю, а НАТО не матиме, просто не буде безпечним. Саме тому, поки ядерна зброя існує, НАТО залишатиметься ядерним Альянсом, з чим погоджуються всі союзники» – Єнс Столтенберг.

Корнел Балог – студент 4 курсу спеціальності «Середня освіта. Історія» та «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» підготував лекцію на тему: «Енергетична безпека країн НАТО в контексті гібридних викликів на прикладі Балтійських країн». Він розповів про те, що енергетика та енергетична безпека є однією з найгостріших проблем сьогодення не тільки для України, але й для наших західних партнерів та всього світу. В умовах російсько-української війни та політико-економічних напружень одним з ключових завдань НАТО є забезпечення безпеки (не процесу!) постачання енергії для країн-членів. Яскравим прикладом цього є енергетична політика Балтійських країн (Естонії, Латвії, Литви), які завдяки безпеці, наданій НАТО, змогли протягом останніх років побудувати енергетичні мережі, незалежні від Росії, та у 2022-2023 роках повністю відмовитися від імпорту російської нафти, газу та електроенергії.

Доріна Варга – студентка 4 курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» підготувала виступ на тему: «Шлях Фінляндії до НАТО». Шлях Фінляндії до НАТО можна охарактеризувати як довгостроковий та обережний процес. Історично, після Другої світової війни, Фінляндія переоцінила свою безпекову політику і почала розглядати наближення до Альянсу. Вступ до програми “Партнерство заради миру” став важливим кроком у цьому напрямку, а вторгнення Росії в Україну прискорило цей процес, і Фінляндія, оцінивши російські ризики, остаточно вирішила подати заяву на вступ. Згодом, у 2023 році Фінляндія стала повноправним членом НАТО, й продемонструвала здатність на адаптації та зміни у міжнародній безпеці та геополітичному середовищі, визначаючи свої стратегічні інтереси в контексті загальних цілей Альянсу. Таким чином, шлях Фінляндії до НАТО відображає успішний процес інтеграції, що базується на взаєморозумінні, співпраці та спільних цілях у забезпеченні колективної безпеки.

Сабріна Дідик – студентка 3 курсу спеціальності «Середня освіта. Історія» розповіла про українсько-литовське безпекове співробітництво в умовах війни Росії проти України (2014-2024 рр.). У зв’язку зі складною ситуацією на Україні, де триває війна із Росією, українсько-литовське безпекове співробітництво набуває особливого значення. Обидві країни, зіткнулися із загрозою, то ж вони активно зміцнюють свої відносини.
Було підкреслено, що показовим у реалізації зовнішньополітичного курсу Литовської республіки, важливою складовою є вибудова стосунків з Україною. Сабріна наголошувала, що Литва є одним з активних прибічників вступу України до ЄС і НАТО, також досить показовим було те що у 2014 році Литва стала першою країною, яка надала летальну зброю та боєприпаси. Відтак, немає сумнівів у тому, що Литва й надалі залишається послідовним партнером і союзником України у її протистоянні з російським агресором.

Вікторія Кочов – студентка 4 курсу спеціальності «Середня освіта. Історія» підготувала доповідь на тему: «Євроатлантична інтеграція Литви: досвід для України». Вона наголошувала, що попри свої невеликі розміри, Литва є одним з найбільших партнерів України у реформуванні збройних сил. Крім того, Литва відіграє особливе значення у побудові відносин Україна – НАТО. Проходить формування коаліції країн членів НАТО, відома під назвою «Група друзів України в НАТО». Литва, як член НАТО, надає інформаційну, технологічну, консультативну допомогу у реорганізації української армії. Окрім військової допомоги Литва залучає Україну до реалізації спільних програм у гуманітарній, освітній та інформаційних сферах. Досвід євроінтеграції Литви для України є корисним, але водночас показує потребу в прискоренні та консолідації реформ, впровадженні сталої комунікаційної стратегії для підтримки ідеї європейської інтеграції.

Ліліана Сакач – студентка 4 курсу спеціальності «Середня освіта. Історія» підготувала виступ на тему: «Регіональна співпраця країн Європи у сфері безпеки та оборони». Тема стосувалася безпекової проблематики, а саме її військово-політичній складовій, котра поступово виходить на порядок денний діяльності європейських країн. За словами Ліліани, співпраця країн Європи у сфері безпеки та оборони, особливо в регіональному форматі, має велике значення, особливо як альтернатива вступу в НАТО для країн регіону.
Співпраця європейських країн є дуже важливим для всіх держав, особливо у контексті України. Студентка розповіла про найуспішні європейські колаборації та ті, в яких Україна та сусідні країни також беруть участь. Такі співпраці як Вишеградська група та Веймарський трикутник показує нам ефективність зусиль у досягненні безпеки.

Всі присутні мали можливість взяти участь в екскурсії археологічним музеєм Ужгородського національного університету та екскурсії по м. Ужгород.

Студенти висловили щиру подяку за надану можливість брати участь у цій міжнародній науковій конференції. Це було надзвичайно цінним досвідом, який дозволив розширити знання, ознайомитися із новими дослідженнями, взаємодіяти з висококваліфікованими колегами та познайомитися зі студентами інших вищих навчальних закладів. Цей захід став незабутнім та дуже продуктивним для всіх учасників і знання, які вони  отримали, безперечно принесуть користь у подальшій науковій роботі!

Алекса Балла