27 березня 2024 року в центрі Гунгарології Ужгородського національного університету відбувся науковий семінар на тему «Історико-культурна спадщина Дюли Іяс-Яцика» серед студентів спеціальності історія та міжнародні відносини.
Урочисте відкриття заходу оголосила доцентка кафедри Історії Угорщини та європейської інтеграції Українсько-угорського навчально-наукового інституту, заступник директора з наукової роботи – Любов Павлишин. На семінарі були присутні співробітники центру Гунгарології та викладачі кафедри.
Леррі Ронай – викладач кафедри Історії Угорщини та європейської інтеграції, отримав відзнаку, оскільки 28 лютого 2024 року в бібліотеці ім. Міклоша Берчені успішно захистив свою докторську дисертацію під назвою «Стосунки між державою та церквою в Угорщині під час губернаторства Міклоша Горті (1920-1944)». Присутні також побажали викладачу успіхів у подальшому науковому розвитку та в досягненні поставлених цілей.
Потім відбувся доповідь завідувачки відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького, Валерії Русин, яка представила основні моменти життя та творчості художника Дюли Іяс-Яцика .
Згодом виступили студенти-історики та студенти-міжнародники кафедри Історії Угорщини та європейської інтеграції.
Максим Алечка – студент 2 курсу спеціальності міжнародних відносин, розповів про культурну антропологію та її значення. Він зазначив, що ця наука вивчає людські культури, суспільства та їхні явища. Культурні антропологи прагнуть зрозуміти поведінку, вірування, спосіб життя та соціальну організацію людей різних культур. Особлива увага приділяється вивченню впливу географічних факторів на культуру. Важливо розуміти, як ландшафт, клімат та інші географічні особливості формують культуру та суспільство. Крім того, культурна антропологія підкреслює тісний зв’язок географії та історії з етнографією. Географічні фактори не лише формують сучасні культурні явища, а й мають довготерміновий вплив на розвиток і зміни суспільств.
Після цього виступила студентка 2 курсу спеціальності міжнародних відносин – Алекса Балла , яка доповідала про методи регіональних досліджень. Регіональні дослідження важливі, оскільки вони допомагають зрозуміти та пояснити різні аспекти регіонального розвитку. Ці дослідження розглядають соціально-економічну нерівність у регіонах, а також її причини та методи регулювання з теоретичної та методологічної точки зору. Завдяки цьому вони сприяють розробці більш ефективної регіональної політики та зменшенню соціально-економічної нерівності. Сьогодні ефективність регіонального управління тісно пов’язана з якістю досліджень на основі прогнозів. Крім того, відбувається переосмислення регіональної науки. Це ґрунтується на тому, що замість централізованої системи управління суспільством і економікою на перший план все більше виходить незалежність і виконання індивідуальних та групових волевиявлень. Ця зміна ставить перед регіональною наукою нові виклики та вимагає нових підходів і методів дослідження для більш ефективних рішень.
Історико-культурною спадщиною Дюли Іяс-Яцика займалися студентки 4 курсу спеціальності історії – Вікторія Кочов та Ліліана Сакач . У своїх дослідженнях вони розглядали творчість угорського художника на основі тогочасної преси.
Вікторія Кочов зауважила, що актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що дуже мало людей займалися життям і творчістю Іяс-Яцика Дюли. Дослідження та публікації такого роду важливі ще й тому, бо вони допомагають зберегти мистецьку спадщину художника, а також сприяють розширенню мистецтвознавчих знань. Під час ознайомлення з життям Дюли Іяс-Яцика (1874-1943), стає очевидним, що художник мав винятковий талант і був цілеспрямованим, що супроводжувало його протягом першого етапу його творчості. У молодості він пережив багато важких періодів, але завдяки наполегливості та таланту він потрапив у світ живопису. Його від’їзд до Америки був не лише важливим у фінансовому сенсі, а й дав йому можливість розвинути свій мистецький хист. Його виставки та роботи все більше привертали уваги не лише в країні, а й за кордоном, що було ознакою його рішучості. Його працю та талант визнавали як критики, так і прихильники.
За словами Ліліани Сакач, Дюла Іяс-Яцик був винятковим художником, чиє мистецтво й сьогодні є справді особливим. За своє життя він намалював сотні картин, більшість з яких продавав на виставках. На жаль, 240 з його картин було знищено в радянський період, але, на щастя, деякі шедеври все ще зберігаються в його родині. Його картини надзвичайно різноманітні, як за тематикою, так і за стилем, зображуючи різні події та місця, що охоплюють три десятиліття. Його здебільшого надихали закарпатські краї, русини, танцюристи та релігійна тематика. Він малював олією, аквареллю та пастеллю. Його стиль різноманітний, але вплив імпресіонізму найбільш помітний у його роботах. За словами художника Пала Балли , Дюла Іяс-Яцик зробив тривалі заслуги у збагаченні нашої культурної спадщини. Знайомлячись з його життям і творчістю, ми можемо переконатися, що він був справді обдаровним творцем.
Після виступів відбулося обговорення доповідей та кава-брейк. Наприкінці заходу гості відвідали Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького в Ужгородському замку під керівництвом Валерії Русин.
Візит до музею відбувся в рамках підписаної угоди про співробітництво між УУННІ та Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм імені Тиводара Легоцького. Любов Павлишин та Валерія Русин наголошували, що співробітництво музею та інституту в сфері науково-дослідної роботи може включати розробку спільних навчальних програм, підготовку методичних матеріалів та спільну участь у міжнародних науково-освітніх програмах.
Студенти хочуть висловити свою подяку за можливість: вони збагатилися великою кількістю цінної інформації та отримали великий досвід завдяки заходу!
Алекса Балла , Вікторія Кочов – Студентська редакція