Бібліотека ім. Міклоша Берчені та суспільний простір

Бібліотека ім. М. Берчені заснована у 2015 році. Починаючи з нуля
сьогодні вона налічує понад шість тисяч книжок завдяки ініціативі декана природничо-гуманітарного факультету Ужгородського
національ-ного університету Олександра Оттовича Шпеника, нині –
директора Українсько-угорського навчально-наукового інституту
ДВНЗ “УжНУ”,


Працівниця бібліотеки ім. М. Берчені Єва Камінська. 2020.

підтримці Генерального консула Йожефа Бачкаї (Bacskai József) та фонду під назвою “ПАДОК” (PADOC – Pallas Athéné Domus Concordiae Alapítvány), директором якого є Рудольф Золан Ерделі (Erdélyi Rudolf Zalán). Бібліотека розташована на третьому поверсі навчального корпусу, де розмістився факультет з угорською мовою навчання.
Навчання угорською мовою було започатковано ще у 1963 році, одночасно з відкриттям відділення угорської мови і літератури з підготовки вчителів для шкіл з угорською мовою навчання. Факультет з угорською мовою навчання в УжНУ створено у 2008 році. На різних кафедрах факультету функціонували свої бібліотеки, які було вирішено для зручності в користуванні об’єднати в одну. Бібліотеці відразу дали ім’я угорського громадсько-політичного і культурного діяча Міклоша Берчені (1665–1725).

Ім’я вибрано не випадково. З історичних досліджень відомо, що наприкінці ХVІІ ст. володарем Ужгородського замку став граф Міклош Берчені, який разом із дружиною Крістіною Чакі облаштували в Ужгородському замку свою резиденцію. При М. Берчені замок став центром культурного й політичного життя краю кінця ХVІІ – поч. ХVІІІ ст.
Граф М. Берчені перетворив замок на справжній палац, у якому були сотні картин, малюнків, гравюр та велика бібліотека. У центрі кімнати господаря замку стояв письмовий стіл із книжковою шафою із червоного палісандра, яка містила сотні томів з історії, географії, політики, військової справи, архітектури [1, 2].
У приміщеннях, де розташувалася нова факультетська бібліотека, був проведений капітальний ремонт за рахунок фінансування Міністерства закордонних справ і зовнішніх економічних відносин в особі Генерального консула Угорщини в м. Ужгород Йожефа Бачкаї. Оснащення бібліотека отримала завдяки фонду ПАДОК Національного банку Угорщини та особисто радника голови Дьордя Насваді (dr. Naszvadi György).
Ідея дизайну та її втілення в життя здійснена деканом факультету О. О. Шпеником.
Першим працівником бібліотеки ім. Міклоша Берчені була Єва Вереш, колишня випускниця Українсько-угорського навчально-наукового інституту ДВНЗ “УжНУ”, яка очолювала підрозділ з листопада 2015 до квітня 2017 р. Саме вона створила електронний каталог угорськомовної бібліотеки. Її роботу продовжила Єва Степанівна Камінська – досвідчена і відповідальна бібліотекарка з багаторічним стажем роботи, досконалим володінням угорською мовою, яка забезпечила електронне обслуговування студентів інституту, наповнивши електронну базу “Читач”.
Єва Степанівна працює з квітня 2017 року на посаді бібліотекаря в бібліотеці ім. М. Берчені, але за короткий час зуміла налагодити роботу,
розмістити фонди, доповнити електронний каталог тощо. Бере участь у різних заходах факультету, залучає до них студентів, створює в читальній залі необхідну атмосферу під час їх проведення.
Бібліотека ім. Міклоша Берчені розміщена в просторій світлій і затишній кімнаті. Нині вона стала центром багатьох цікавих подій – конференцій, зустрічей, презентацій, навіть захисту наукових робіт. Тут заПублічна лекція угорського вченого-мовознавця Яноша Пустаї на тему: “Вплив глобалізації та асиміляції на розвиток національних мов”. 2019, березень.

Назвемо декілька подій, що відбулися в бібліотеці ім. М. Берчені у
2018–2019 роках: захист відеопроєктів першокурсників (04.12.18), презентація книги “Угорці в Києві” (26.12.18), візит Надзвичайного Посланника і Повноважного Міністра (26.02.19), інтелектуальні змагання знавців угорської мови (28.02.19), старт проєкту всього університету “Відкриті
лекції топ-менеджерів для студентів УжНУ” (20.03.19), проведення наукової олімпіади в університетській книгозбірні (20.03.19), “Письменники за кафедрою” – презентація книги під назвою “Rákoczi turulmadara”
(28.03.19), лекції угорського науковця і письменника Яноша Пустаї
(01.04.19), “Студентська конференція як форма наукового дослідження”
(06.05.19), “Технологія ведення бізнесу для підприємців Ужгородщини”
(20.09.19), вшанування пам’яті арадських мучеників (08.10.19), круглий стіл під назвою “Літо, яке змінило світ: вшанування 30-ї річниці падіння
Берлінського муру” (06.11.19) та багато інших.
Бібліотека імені Міклоша Берчені є результатом міжнародної співпраці. Дослідники розвитку бібліотечної справи в Україні зазначають, що “у 90-х роках ХХ ст. виникла й така форма міжнародної співпраці, як «бібліотека в бібліотеці» – бібліотека однієї держави в бібліотеці іншої (або спеціалізовані фонди). У профільних закладах Львова, Чернівців, Харкова існують «австрійські бібліотеки».
Книжковий фонд бібліотеки ім. М. Берчені щорічно поповнюється за рахунок програми “Марої” (Márai program) (Угорщина), численних подарунків від університетів Угорщини, а також від фізичних осіб. На сьогодні бібліотека налічує понад 6000 тисяч книг з різних галузей знань, але переважно гуманітарного спрямування. Велику частину фонду
складають книги енциклопедичного та довідкового характеру, художні та мистецькі видання.
Ось деякі із книг відділу: своєрідна літературна багатотомна енциклопедія, яка представляє творчість угорських письменників, налічує 100 томів (станом на 2018 рік) і продовжує поповнюватися. Tormay Cécile.
A régi ház. Magyar Irók. Nemzeti könyvtár. Budapest : Magyar Közlöny
Lap-és Könyvkiadó, 1914 (Тормой Сесілія. Старий дім : роман. Угорські
письменники; Національна бібліотека); Görgey Gábor. Utolsó jelentés
Atlaniszról. Második kötet. Magyar írok. Ki kicsodo. Magyar Közlöny Lapés. Budapest, 2018 (Ґорґей Ґабор; серія видань під назвою “Хто є хто”, в
якій в алфавітному порядку подаються персоналії відомих світових політичних і громадських діячів, письменників, художників тощо з 2000
року); Magyar életrajzi lexikon (A–Z). Budapest : Akadémiai Kiadó, 1967–
1985 (Угорський біографічний словник); праці викладачів факультету та
багато ін.
Тож сьогодні завдяки бібліотеці ім. М. Берчені маємо яскравий приклад активної співпраці країн з метою забезпечення студентської молоді
необхідними знаннями в галузі освіти, науки, культури та обміну оперативною інформацією в сучасному глобалізованому світі.
Література:
1. Кобаль Й. Граф Міклош Берчені і графиня Крістіна Чакі. Ужгород відомий і
невідомий. Львів : Світ, 2003. С. 23–26.
2. Федака С. Міклош Берчені. Календар краєзнавчих пам’ятних дат Закарпаття
на 2020 рік : рек. бібліогр. посіб. ; КЗ “Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка” Закарпат. обл. ради ; уклад. : Н. М. Куцова, М. Б. Бадида. Ужгород :
Timpani, 2019. С. 219–225.
3. Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті ; НАН України, НБУ ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. Київ, 2009. 530 с