21 жовтня 1987 року було прийнято рішення Державного комітету з народної освіти СРСР та Міністерства Угорської Народної Республіки про створення при кафедрі російської мови Будапештського університету Центру русистики, а при кафедрі угорської філології – Центру гунгарології.
На підставі цих договорів і для проведення організаційних підготовчих робіт ректором УжДУ 12 січня 1988 року за № 15/05 було записано: «Відкрити з 14 січня 1988 року на базі кафедри угорської філології Центр гунгарології». Професора Лизанця П.М. було призначено директором. Центр гунгарології було відкрито саме при УжДУ, бо тут у 1963 році відкрилось угорське відділення, а в 1965 році створена кафедра угорської мови та літератури, яку у 1966 році було переведено з іноземного факультету на філологічний факультет, де уже розпочалася підготовка викладацьких кадрів. Професора Лизанця П.М. було обрано завідувачем кафедри.
За 30 років у Центрі гунгарології була проведена значна організаційна, інформаційна, педагогічна та науково-дослідна робота. Науковцями Центру гунгарології разом з викладачами кафедри угорської філології було видано цілий ряд наукових праць:
1.Тритомний «Атлас угорських говорів Закарпаття» обсягом 240 друкованих аркушів (1992-2003).
2.Співавтори 7-томного «Загальнокарпатського діалектологічного атласу» (1989-2003).
3.Підготовлено і видано наукові праці Лизанця П.М. у 33-х томах, які були надіслані у 22 країни Європи, Америки та Канади як подарок від УжНУ та Центру гунгарології. Нами отримано дуже гарні подяки за книги, а Британська академічна бібліотека зробила про нас запис блога, який пройшов по всій Англії.
4.Видано у 2-томах уперше як в українському, так і угорському мовознавстві 2-томний «Словник угорських говорів Закарпаття».
5.Видали такі словники: «Угорсько-український (2001), Українсько-угорський (2005), (2007), Угорсько-український та Українсько-угорський словники сталих словосполучень та виразів (2009)».
6.«Гунгаристика в Ужгородському національному університеті» (2013)
Провели 17 міжнародних конференцій та симпозіумів та виконали 14 держбюджетних тем.
Зібрали значний фактичний матеріал «Топоніми ріки Тиса та її околиць». По цій темі опубліковано ряд статей. Заснували фаховий науковий журнал «Аcta Hungarica». На сьогодні з друку вийшло 23 номери. Тут друкуються статті як вчених України, так і закордонних вчених українською, російською, угорською, словацькою, німецькою та англійською мовами. На базі Центру гунгарології у 1993 році було створено Закарпатське угорськомовне наукове товариство, до якого входять 36 докторів наук, професорів та 46 кандидатів наук, доцентів. У 1998 році тут же ж заснували Угорськомовне наукове товариство студентів та молодих дослідників.
У Центрі гунгарології проводилися і зараз проводяться різноманітні виставки картин закарпатських художників (Даніелович Еммі, Петкі Шандор, Турак Ангеліна, Янкович Марія, Грабар Наталія, Кліса Янош, Гендера Юрій та інші,), а також вироби з кераміки (Гіді Ендре). Тут проводяться олімпіади-конкурси декламаторів, казкарів, виконавців баллад, легенд тощо.
Гостями Центру гунгарології були відомі політичні діячі та науковці: Президент Угорщини Ґинц Арпад, Голова Верховної Ради України Іван Плющ, Президент Національної академії науки Євген Патон, міністри освіти України та Угорщини, а також посли Угорщини в Москві та Києві, генеральні консули, які зробили гарні записи у альбомі для гостей Центру гунгарології. Так, наприклад, колишній міністр вищої і середньої спеціальної освіти України Петро Таланчук у альбомі для гостей записав: Дуже корисна і необхідна робота ведеться Центром гунгарології. Мабуть тільки на основі взаємоповаги всіх народів, що населяють Україну, можливо побудувати незалежну, демократичну державу. Хотілося б, аби ця держава була рідною матір’ю всім людям! І в цьому напрямку Центр гунгарології має великі заслуги і показує, як робити необхідно цю важливу справу! Хай Вам щастить! Або, наприклад, державний секретар Угорського уряду, академік Палінкаш Йожеф, писав: Центр гунгарології на Закарпатті є одним з найкращих в Європі, в якому на належному рівні проводяться наукові дослідження, що повністю відповідають сучасним вимогам і забезпечують потреби угорської національної меншини на Закарпатті.
Чи є майбутнє Центру гунгарології? Науковці Центру гунгарології глибоко переконані, що є, тому, що на Закарпатті зібраний нами у польових умовах значний фактичний матеріал – діалектологічний, фольклорний, зокрема, весільні, різдвяні та великодні обряди, легенди, казки, які нам необхідно разом з науковцями Угорщини опрацювати та опублікувати.
Новою науковою темою Центру гунгарології на 2018-2020 рр. буде «Дослідження народних обрядів, звичаїв та повір’їв угорців Закарпаття, як джерело взаємовпливу та взаємозбагачення культур двох сусідніх народів».